Головна » Статті » Вигадані боги сучасності

Ярило - вигаданий бог сучасності

Ярило – бог чи не бог?

Всім відоме слово «Ярило», навіть не язичникам. Досі дуже часто в назвах різних речей фігурує Ярило, та постійно асоціюється з сонцем. Та чи існує зв'язок сонця та Ярила? І взагалі хто такий цей Ярило, якого скрізь згадують? 

Виявляється, що в джерелах Ярило з’являється тільки в 18 столітті. 
Одна з перших згадок про Ярилу міститься в «увещениях Тихона Задонського жителів міста Воронеж», що відноситься до 1763 року. Спростування цього твердження існує тільки на основі існування в балтських слов’ян бога Яровита. Але ця версія навіть наукою відмітається, як така, що не враховує багато даних етимології. 

Образ Ярило з етнографії 

Образ Ярила схожий з образами Костроми, Кострубоньки, опудала Масляної. У багатьох селах персонажі Ярили були у вигляді ляльок, які щедро прикрашали і носили з піснями по селі. Опудало Ярила мало яскраво виражені ознаки статі, а його оплакування бабами і голосіння нерідко містили еротичні натяки і супроводжувалися сороміцькими жартами мужиків. 
Тобто, Ярило – це персоніфікований образ свята та періоду року, в якому природа пробуджується та набуває активності. Подібні персоніфікації відслідковуються також в образах Купали та Коляди. 

Походження імені 

Неодноразові спроби пояснити походження імені Ярило робилися ще в XIX столітті. Виводячі його від санскритського кореня ar, грец. ερ — «дія піднесення руху вгору», одні вчені знаходили відповідність між слов'янським Ярило і санскр. árvān — «кінь» (у ведах: «швидкий, стрімкий, що біжить» (епітети сонця)), зближуючи з грец. 'Έρως; інші воліли до санскр. ŗnōmi — «підіймаюсь», грец. αϊρω «піднімаю»; треті знаходили ті ж звуки в слов'янських словах «ярий», «яритись», «ярина», «яриця», «ярець», чеш. jar, словацк. jarice, польськ. jarzyna і т. д., і бачили в корені яр значення «стрімкості, швидкості, сили, світла, весняного або висхідного сонця». Зберігаючи за запропонованими тлумаченнями відносну правдоподібність, можна встановити тільки спільність імені Ярило зі словом «ярий» (білий). 

На думку М. Фасмера, ім'я «Ярило» походить від руського-цслав. слова яра «весна», спорідненого словами ярь «яровий хліб», ярі бджоли «перший рій у вулику влітку», яровий хліб, яровик, яровка, ярка «тварина або рослина цього року». Слово сходить до праславянскому кореня *јагъ, родинному авест. yārə «рік», готск. jēr «рік» і т. д. 

Топоніми з «Ярило» зустрічаються майже по всій території розселення слов’ян, так і на півночі Чернігівської області близько кордону з Білорусією є селище Яриловичі. 

Висновки: 
Слово «Ярило» не є давнім і з’явилось наприкінці 18 століття. 
Зв'язок з богами встановлюється тільки шляхом ототожнення з Яровитом балтських слов’ян. 
На основі етимологічних досліджень встановлено, що Ярило є персоніфікацією свят та періоду року.

Категорія: Вигадані боги сучасності | Додав: Yaroved (14.01.2017) | Автор: Яровед E
Переглядів: 49 | Теги: Бог, правда, Ярило, язичництво | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar