Головна » Статті » Про Богів язичництва

Симаргл (Семаргл) - не бог й не з вір, якого ніколи не було

Трохи про Симаргла? Хто він чи що він?

У сучасному язичництві особливе місце займає Симаргл (Семарьгл, Семургл, Сиемаргл). Він згадується передостаннім в пантеоні Володимира. Йому приписують заступництво всій Сіверській землі і Чернігова зокрема. Його вигляд зараз можна побачити на деякій символіці міста. Але чи це так? Чи Правильно ми його називаємо?

Цю статтю, з-за складного до неї відношення язичників, я тривалий час не хотів писати. Але вона була написана російською мовою і з нею можна ознайомитися тут https://vk.com/wall-95930122_7856

Вся справа в тому, що поняття Симаргла треба розділити на дві окремі частини:
- слово, термін, ім'я бога - Симаргл,
- міфічний звір з крилами орла, ногами бика, головою вовка, лускою риби і хвостом змії.

Саме слово Симаргл піддано ретельному вивченню і ВСІМА доведено, що:
- слово не відповідає фонетиці стародавньої слов'янської мови і швидше походить на слова з пра-іранських діалектів,
- слово "Симаргл" ніде, ніколи, ніким не застосовується до Повісті врем'яних літ, а самі згадки з ПВЛ в Радзивилівському списку мають напис "Семарьгла", а в Лаврентіївському списку "Симарьгла",
- немає жодних причин вважати, що "чернігівський звір-покровитель" і Симаргл це одне і теж, бо це припущення зробив Рибаков і ніхто до нього (середина 20 століття) так не вважав.

Йдемо далі:
Функції Симаргла і значення самого слова Симаргл досі до кінця не з'ясовані. Невідомо навіть, одне це божество або два, так як в численних давньоруських рукописах (пізніше 15 століття) його ім'я пишеться по-різному: «Симарьгл», «Семарьгл», а іноді розділяється на два імені «Сіма» і «Регла», що свідчить про те, що переписувачі рукописів не розуміли, що це за ім'я і, відповідно, божество. А найголовніше - ніколи ніде більш його ім'я не зустрічали.
Зараз прийнято вважати цього звіра богом, АЛЕ...
НІКОЛИ у слов'янських язичників не було богів з нелюдським виглядом !!! Повторюю - НІКОЛИ!!! Навпаки, навіть стихіям та явищам надавали людської подоби.

Тепер розберемо образ чудо-звіра.
Йому приписують крила орла, ноги бика, голу вовка, луску риби і хвіст змії, а іноді полум'я навколо. 
А тепер звернемося до першоджерел. На фото всі стародавні зображення, які вважаються зображеннями Симаргла. 
Перше фото – реальний барельєф на колонах Борисо-Глібського собору (одного з перших християнських!!!) в Чернігові.
Друге і третє фото – відновлення зображення Симаргла Рибаковим за різними джерелами і згадкам.
Ну і...?????
Де ви там бачите голову вовка? А може мені хтось підкаже, яким чином там розглянули луску риби і чим вона відрізняється від пір'я? Або де ноги бика? Хто мені пояснить, чому «хвіст змії» закінчується малюнком і переходить в орнамент? За якими ознаками визначили, що крила орлині? Ну а про "палаючого Симаргла" я навіть не буду писати.
На ці запитання я відповім за вас – все це маячня, яку натягнули історики на зображення орнаментного звіра-птиці заради краси оповідань або отримання докторських ступенів. 

Але мені ставили питання: звідки тоді він взагалі в пантеоні Володимира і записаний поряд з богами.
Тут версій декілька:
1. В першоджерелі, з якого переписували ПВЛ і всі її варіації, була помилка і імовірно там було інше слово, яке або погано читалося або було написане з помилкою.
2. Більш імовірною виглядає версія, що Володимир, в пошуках спільної ідеологічної основи для всієї Руси, намагався провести реформу язичництва і підкорити таким чином всі народи навколо, для чого і зібрав всіх головних богів народів та верств населення в своєму пантеоні. Одним з цих богів був Симаргл, який прийшов до Києва разом з хазарами, які на той час складали значну частину населення Києва.
3. Існував такий бог, але про нього нам взагалі нічого не відомо.

Цікаву думку щодо образу Симарглу зустрів на теренах інтернету. 
Раніше ніхто не звертав на це уваги. 
Нам наука та більшість дослідників говорять про те, що Симаргл був запозичений чи то у скіфів чи то у сарматів, де існував якийсь птах Сенмурв. 

А тепер питання: 
СЛОВ'ЯНИ, споконвічні ХЛІБОРОБИ, взяли у КОЧІВНИКІВ-СКОТАРІВ (скіфів чи сарматів), про яких від Геродота до Марцеллина всі пишуть. що вони не знають ріллі, 
ВЗЯЛИ .....УВАГА!!!......божество-ОХОРОНЦЯ ПОЛІВ І СХОДІВ? 
Це теж саме, що ви пішли до сусіда сантехніка позичити осцилограф...(сантехніки, вибачте за порівняння).

Отже висновок з усього викладеного:
1) Не було і немає ніякого диво-звіра з властивостями, які зараз приписують до так званого «бога Симаргла». Всі ті напів вовки та крилаті собаки - маячня та брехня, яка має початок з голови археолога Рибакова.
2) Зображення Симаргла, що начебто знайдені археологами, ніяким чином не співвідносяться з згадуваним в літописі Симарглом (Семарглом).
3) Слово "Симаргл" чи "Семарьгл"- це або помилка літописців-переписувачів або штучне запозичення в інших народів.
4) Навіть якщо бог Симаргл і існував, то він ніколи не мав звірячої подоби.
5) Зображений звір-птах (швидше птах) - це орнаментный елемент, що не має з божествами нічого спільного.
6) Згадка Симаргла в пантеоні Володимира може мати суто політичні мотиви того часу.

фото 1 - зображення з капітелей колон Борисоглібського собору в Чернігові (11 століття)


фото 2,3,4 - зображення з русального браслета, які Рибаков безпідставно трактував як зображення Семаргла (Симаргла)


фото 5 - уривок "Повісті минулих літ" з Лаврентіївського списку


фото 6, 7 - уривок "Повісті минулих літ" з Радзивилівського списку

Категорія: Про Богів язичництва | Додав: Yaroved (14.01.2017) | Автор: Яровед E
Переглядів: 46 | Теги: огненный волк, вогненний вовк, сварожичь, Симаргл, огненный зверь, Семаргл | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar