Головна » Статті » Про Богів язичництва

Дажбог

Дажбог


Дажбог (Дажьбог, дав-рус. Дажьбогъ, церк.-слав. Даждьбог) — один з головних богів у східнослов'янській міфології, стояв в пантеоні Володимира на 3 місці. Характеристики та образ до сьогодні точно не з'ясовані. Імовірно Дажбог є богом-пращуром, першим з родів кожної людини.

Дуже загадкова постать серед богів нашого народу. Про нього дуже мало відомо та дуже багато вигадано. На мою вслану думку, образ Дажбога не є чітким та остаточно з'ясованим. Ми маємо тільки ототожнення образа по згаданим епітетам та деяким порівнянням. Тому чіткого визначення ніхто дати не може. 
Найбільш вірогідною є версія про те, що Дажбог є нашим богом-пращуром, від якого пішов ввесь наш народ. Тобто Дажбог - це перший в роду кожного з нас.
Версія про те, що Дажбог - це виключно бог сонця не є досконалою, бо тоді дуже сумнівною виглядає фраза "Дажбогові онуки" та незрозумілою стає одночасне шанування Хорса в тій самій якості бога-сонця.

Вашій увазі представлені всі найдавніші джерела, де вперше згадується Дажбог.

Згадки в джерелах:
Повість минулих літ:
Згідно «Повісті минулих років» істукан Дажбога (ймовірно дерев'яний) разом з істуканами Перуна, Хорса, Стрибога, Симаргла і Мокоші стояв на пагорбі у Києві за часів князя Володимира. Дажбог згадується третім у списку божеств (після Перуна і Хорса), ідоли в честь яких були встановлені. 

Переклад Хроніки Іоанна Малали:
Найбільш змістовним є фрагмент про Дажбога у вставці, включеної в переклад уривка з «Хроніки» Іоанна Малали, яка перебуває в Іпатіївському літописі під 1114 роком:

«цього заради прозваша і Сварогомъ . і блж҃иша і Егуптѧне . і за сім црствова сн҃ъ його именемъ Слн҃це який наречуть . Дажьбъ҃ сім тысѧщь і у҃ і семъдесѧть дн҃ии ѩко бути лѣтома. двемадесѧтьмати за лунѣ видѧху бо Егуптѧне . инии чисть ѡви за лунѣ чтѧху . а друзии . дн҃ьми лѣт чтѧху . двою бо на десѧть мсцю число потомъ оувѣдаша . ѿнележе . начаша чл҃вци данину давати цр҃мъ Слн҃це цр҃ь сн҃ъ Свароговъ . еже є Дажьбъ҃».
Дажбога тут автор називає «цар-сонце, цар, син Сварогов, Даждьбог». Ім'ям «Дажбог» було переведено як ім'я грецького сонячного бога Геліоса.

Слово о полку Ігоревім:
«Внуки Дажбога» — таку метафору використав автор «Слова о Полку Ігоревім» щодо русичів для виділення їх родової спільності і необхідність припинити чвари і об'єднатися перед загрозою зовнішніх ворогів:

«Тоді при Олзе Гориславличи сеяшется и растяшеть усобицами, погибашеть жизнь Даждьбожа внука, у княжих крамолах веци человекомь скратишась».
«Въстала образа в силах Даждьбожа внука, вступила дівою на землю Трояню, въсплескала лебединими крылы на синьому морі біля Дону: плещучи, упуди жирня времена».

Інші джерела:
На думку Рибакова та деяких інших дослідників, Дажбог зображений також на задній грані Збруцького ідола у верхньому ярусі. На його одязі проглядається колесо з шістьма спицями — солярний символ. Хоча всім відомо, що колесо з 6 спицями - це символ і атрибут Перуна, що також має назву - громове колесо.

Фольклор:
Двічі Дажбог згадується в українських народних піснях. Так, згідно однієї з весняних пісень, ранню пташку солов'я Дажбог послав замкнути зиму і відімкнути літо:
Ой, соловейкові, ти ранній пташку,
Ой чого так рано із вир'їчка вийшов?
Не сам же я вийшов, Дажбог мене вислав —
З правої струмочки — літо відмикати,
З лівої струмочки — зиму замикати...
Дехто стверджує, що пославши пташку відмикати літо Дажбог виступає тут як персоніфікація Сонця. Але не здається вам, що сонце не знаходиться у вирії, звідки посилає пташок? Там можуть бути тільки наші пращури і головніший серед них - Дажбог.



Джерело: https://vk.com/wall-95930122_10088
Категорія: Про Богів язичництва | Додав: Yaroved (13.01.2017) | Автор: Яровед
Переглядів: 119 | Теги: Бог, Дажбог, язичництво, дажьбог, даждьбог, рідновірство, дайбог | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar