Головна » Статті » Стихії

Загальне розуміння стихій

Загальне розуміння стихій та будови світу. 
Практична сторона язичницького чаклунства 


В нашій спільноті вже опубліковані матеріали, щодо сприйняття та використання стихій в язичницькій обрядовій практиці та ритуалах. 
З кожною окремою стихією можна ознайомитись за посиланням: 
Вогонь http://siverkolo.pp.ua/publ/kalendar/vogon_stikhija_ochishhennja_ta_znishhennja/1-1-0-18 
Земля http://siverkolo.pp.ua/publ/kalendar/zemlja_stikhija_vishhogo_porjadku/1-1-0-19 
Вода http://siverkolo.pp.ua/publ/kalendar/voda/1-1-0-17 
Повітря  http://siverkolo.pp.ua/publ/kalendar/povitrja_stikhija_jaku_bachat_ne_vsi/1-1-0-20

Але поза увагою залишилось багато чого з будови світу, що взаємодіє зі стихіями та має вирішальне значення в ритуалах та обрядах язичництва. 
Перш за все треба вказати, що в розумінні наших пращурів не було створення світу богами. Тобто природа стояла вище богів і боги з’явились вже в існуючому світі. Не було богів –творців. Наприклад не існувало бога, що створив землю чи створив небо. Також не було бога, що створив сонце. Це все існувало, за уявленнями пращурів, завжди і існуватиме надалі. 
Доречи, саме це уявлення пращурів слугувало тому, що з’явилась думка про бога Рода, який начебто був першим з богів. Але ця думка хибна. 

Також слід розуміти, що стихії в уявленнях наших пращурів не пронизували все навколо. Тобто існували речі, що не відносяться до жодної стихії. Наприклад, сама людина не була віднесена до стихій взагалі. Звісно, що кожна людина має схильності до тієї чи іншої стихії, але бути «людиною води» чи «людиною вітру» не могли. З цього виходить, що схильність та відношення до стихій у людей могли змінюватись. 

Окремо слід відзначити деякі перехрещування в характеристиках стихій та їх проявах. Наприклад, Мати Сира Земля. В цьому зверненні одночасно присутня згадка стихії Землі та стихії Води (сира, мокра). Іншим прикладом виступає назва вітру «Суховій», що говорить про зміну стану вологості. 

Найголовнішим є послідовність та ієрархічність стихій в уявленнях наших пращурів. 
Головнішою на першою вважалась стихія Землі. Вона все породжує і є матір’ю для всіх інших стихій. Вода народжена Землею, виходить з Землі та може існувати тільки з ємностях, що створені Землею. 
Вітри (Повітря) народжені Землею і живуть в горах або печерах. Вітри там сплять, а при потребі вилітають на деякий час, щоб потім знов повернутись. 
Вогонь теж народжений Землею і виходить тільки з Землі. За уявленнями пращурів, вогонь постійно захований в нетрях Землі і тільки з дозволу Землі виходить на поверхню. Але ми можемо створити Вогонь самі, що являє собою також творіння стихії Землі, бо найчастіше в процесі видобутку вогню використовувались камені. 

Окрім походження стихій існує ще невгамовне протистояння стихій між собою. Вода протистоїть Вогню і вони одночасно в одному місці ніколи не можуть існувати. 
Вітер (Повітря) чудово мириться з Водою та Вогнем. Повітря присутнє одночасно в Воді і інколи бере Воду до себе в гості (хмари). Але Вітер також присутній у Вогні і його присутність завжди допомагає Вогню горіти краще. Але вітер не може бути разом зі своєю матір’ю – Землею, тому постійно тулиться до неї, але спільно з Землею нічого не робить. 

Всі ці уявлення наших пращурів використовуються та враховуються під час обрядів та ритуалів. Використання чи керування проявами стихій в окремій речі, в окремій людині, події, дії та явищі – це те, що прийнято називати язичницькою магією чи чаклунством. Але керування згаданими процесами неможливе без розуміння образів богів язичництва, що містять в собі яскраве концентроване розуміння процесів природи. Тобто боги язичництва під час обрядів та ритуалів виступають проявом законів природи та відправними точками для більшості процесів. Керування, направлення, започаткування, припинення, зміна сили та прояву цих процесів є дуже складним та вимагає повного занурення в вихор взаємодій стихій. 
Тобто язичницький волхв чи жрець має крізь себе пропускати кожну з потрібних стихій і тим самим структурувати її під свої потреби. Будь-яка хиба в розумінні чи структурі стихії і виконувач ритуальної дії почне сам змінюватись під дією стихії, частіше руйнуватись. Саме це можна спостерігати на тих людях, що довго практикують обрядові дії. Це накопичені впливи стихій, що відбувались під час помилкових дій протягом всієї діяльності таких людей. Саме це вимагає залучення всього «арсеналу» волхва та жерця, а також справжньої потреби в подібній діяльності, яка перевищує можливі наслідки. 

Висновки: з усього наведеного можна зрозуміти, що практична сторона обрядодійства та ритуалів потребує цілісності знань та розумінь того, з чим людина має справу. Тільки ціле структурне розуміння взаємодій та законів співіснування стихій в різних явищах може дати можливість впливу на перебіг процесів, в яких вони присутні.

Категорія: Стихії | Додав: Yaroved (06.02.2017) | Автор: Яровед E
Переглядів: 31 | Теги: стихії | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar