Головна » 2017 » Январь » 18 » Вирій - світ, що забутий язичниками
20:38
Вирій - світ, що забутий язичниками
Вирій – світ, що забутий язичниками 

Хто вивчає язичництво, той знає, що сучасні язичницькі вчення більш схильні до ділення світу на праву, яву та наву, які вони почерпнули з Велесової книги. 
Неодноразово в нашій спільноті були публікації, де Велесова книга піддавалась критиці. І остаточно було затверджено, що вона є цілком штучним джерелом і розглядатися з точки зору автентичності не може. 
 
На малюнку: Типовий приклад сучасного зображення Дерева Життя.

Але постає питання: а що ж було натомість? 
Деякі пояснення з цього приводу я вже викладав в спільноті про «цей» та «той» світи - https://vk.com/wall-95930122_9315 та їх розуміння пращурами. 
Але це далеко не вся будова всесвіту, що залишили нам наші пращури. 

Чомусь без належної уваги залишається така частина всесвіту, що має назву - Вирій (рос. Ирей, Вырей).
Саме Вирій частково може розглядатись в якості аналога християнського раю. Хоча він більше стосується не людей, а тимчасовим сховищем людських душ. Також Вирій сприймався місцем перебування птахів та зміїв, що ховаються (тікають) на зиму у Вирій. 

За уявленнями наших пращурів Вирій уособлює собою частину світу (всесвіту) де завжди тепло і росте найголовніше дерево всесвіту – Дерево Життя. Це дерево росте в центрі Вирію та на його гілки злітаються людські душі у вигляді пташок. Також до цього дерева злітаються всі інші пташки, що відлітають на зиму. 
За уявленнями наших пращурів, просто так пташки не можуть перетнути ворота Вирію і їх треба «відімкнути», що і робить жайворонок або соловейко. В деяких джерелах та місцевостях в цій ролі виступають інші пташки (зозуля, лелека, ворона та інші). 
Зазначимо, що окрім пташок, в Вирій прямують всі плазуни (змії та ящірки). Причому сама велична хода плазунів у Вирій відбувається на «Здвиження» (кінець вересня), але після того як Вирій відкриють пташки. 
Покидають Вирій птахи та плазуни через півроку з настанням весни на Теплого Олексія (30 березня). 

Доречи, саме зображення Дерева Життя з Вирію зображено на символі громади «Коло Сіверщини». 

Уявлення про Вирій та Дерево Життя настільки глибоко проникло в свідомість нашого народу, що воно й досі зображується на рушниках, в гончарних розписах та прикрашанні осель. Навіть славетний Дідух, що є найдавнішою українською традицією на новоріччі, є повторенням/відтворенням Дерева Життя. 

Але слід окремо зауважити, що будь яке дослідження змісту Вирію є дуже складним, бо його образ ніколи не зникав і ввібрав в себе багато християнського за всі часи християнізації. До нього долучили багато суто християнських рис та властивостей. Тому треба знатися на багатьох тезах християнства, щоб виокремити лише нашу, народну, спадкову традицію, яка лине в сиву давнину наших пращурів. 

Образ Вирію, як складової частини всесвіту, що дає повну картину будови та взаємин в природі – це те найголовніше, що повинен знати кожен язичник, який сповідує справжній звичай та традицію, яка прийшла нам у спадок від язичницьких часів. 

Окремо слід зазначити, що образ Дерева Життя має майже повний збіг з уявленнями наших сусідів-язичників з півночі, де існував образ подібного дерева - Іґґдрасіллю.

на фото варіанти зображення світового Дерева Життя.
 
Категорія: Новини | Переглядів: 44 | Додав: Yaroved | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
avatar