Головна » 2017 » Январь » 20 » Писемність слов'ян
21:36
Писемність слов'ян

Писемність слов’ян 

Черговий раз піднімаючи тему писемності слов’ян та писемних джерел про язичництво слов’ян, залишається багато білих плям та нез’ясованих моментів. На сьогодні існує і поширюється думка про те, що колись існувала та використовувалось така собі писемність, від якої нічого не лишилось за певних обставин. Дехто називає цю писемність до кириличною, а хтось навіть рунічною. А що ж було насправді? 

Відповідь на це питання слід розкласти на декілька окремих тез: 
1. Писемність слов’ян до «кирилиці». 
2. Рунічна писемність слов’ян. 
3. Кирилиця. 

Писемність слов’ян до введення «кирилиці» 

Перш за все треба усвідомити, що розмови про «кирилицю» слід вести виключно в рамках східних племен слов’ян, що були християнізовані по візантійському зразку. Тобто ніякого впливу на всіх слов’ян Кирило з Мефодієм ніколи не здійснювали. Іншими словами, всі розмови щодо «докирилічних» шрифтів та систем писемності можна вести тільки в дуже обмеженому просторі: сучасні Болгарія, Україна, Білорусь та Росія, частково Чехія (Моравія). І це все. А, як відомо, слов’яни заселяли та заселяють набагато більші території і складаються з більшої кількості народів. 
То щоб зрозуміти чи існувала «до кирилична» система письма, треба подивитись на те, що існувало в слов’янських народів, що не підпали під вплив кирилиці. І що ми бачимо? А нічого! Не існувало в усіх цих народів ніколи ніякої писемності окрім рунічної та латиниці. Тобто розмова про нібито таємничу слов’янську писемність, яку нібито знищили «вороги» слов’ян , вестись не може. 

Рунічна писемність слов’ян 

Всім відомо, що руни винайшли не слов’яни. Руни існували до слов’ян і прийшли до слов’ян та навколишніх народів з півночі та заходу Європи. Досі невідомо, який народ був першим, що використав руни і що слугувало для їх створення. Але є неспростовні факти: 
1. До рун існувала грецька та римська (латинська) писемності, а також декілька інших систем письма, якими на час винаходу рун було написано дуже багато різного тексту. 
2. Майже всі народи, які мешкали поруч чи на теренах сучасної України – використовували різні рунічні системи і їх вплив на культуру та «писемність» наших пращурів визнається всіма науковцями. Найбільший вплив на культуру нашого народу здійснили варяги, які мали свою власну рунічну писемність. Не виключно, що навіть мешкаючи поміж слов’ян, варяги не припиняли використовувати руни в якості письмен. 
3. Слов’янські племена перед введенням кирилиці знаходились в пошуку писемності і не рідко користувались запозиченими системами від латиниці до грецьких літер. Не виключено, що однією з варіацій могла слугувати рунічна писемність. 
4. Ніде не згадується, що наші пращури користувались рунами та саме слово «руна» ніяк не відображене в фольклорі і не є слов’янським. Хоча існують деякі слов’янські артефакти, на яких є зображення знаків, що дуже нагадують руни. Але стверджувати, що то саме «слов’янські руни» ніхто не може. 
5. Жоден науковець не каже про існування слов’янської рунічної системи. Подекуди звучать тільки теорії, які говорять про імовірне використання рун нашими пращурами. 

Тому казати про існування рунічної писемності серед наших пращурів неможна. Імовірно руни використовувались, але це використання було дуже обмежене і навіть не нагадувало власну повноцінну писемність. 

Кирилиця 

Щоб не казали різні дослідники, а повноцінна система писемності нашого народу утворилась тільки після запровадження кирилиці. До того часу жодна з систем письма не набула загального вжитку серед наших пращурів. 
Також слід зауважити, що кириличне письмо майже повністю задовольняє потреби відображення нашої мови текстом. Тобто система, що має назву «кирилиця» є найвдалішою серед всіх існуючих для нашої мови та мови наших пращурів. 
Розмови про «церковність» кирилиці і неможливість її використання язичниками, здебільшого ведуться тими, хто навіть не знає історії її створення і наукових поглядів щодо цього історичного процесу. 
Всі спекуляції щодо існування більш широкого алфавіту чи азбуки у наших пращурів не мають під собою ніяких підстав. 
Перша кирилиця містила 43 літери! (а не 49, як про те пишуть багато сучасних язичницьких джерел). 
Надалі вона тільки «втрачала» символи та «адаптувалась» під вимоги написання та вимови. 

Тому можна зробити висновок, що: 
Сучасна система письма є найвдалішою. 
Сучасна абетка повністю задовольняє вимоги до писемності (найменша відмінність між написанням та вимовою серед усіх мов Європи). 
Язичництво може без застережень користуватись сучасною абеткою та писемністю для власних потреб без втрат змісту та розуміння.

Категорія: Новини | Переглядів: 67 | Додав: Yaroved | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
avatar