Головна » 2017 » Январь » 29 » Навіщо язичнику історія язичництва
22:28
Навіщо язичнику історія язичництва

Навіщо язичнику історія язичництва 
Ви вивчаєте язичництво? А як ви його вивчаєте? Що саме ви вивчаєте? 
Скоріше за все на ці питання більшість язичників почне розповідати, що вони вивчають історичні факти та події. Але якщо після першого питання поставити наступне: А чим це все відрізняється від вивчення історії язичництва? То більшість не зможе нічого вам відповісти взагалі. 

Виявляється, що більшість язичників не відрізняють саме язичництво та його історію. Тобто це можна порівняти з тим, що політолог не вивчає політику, а вивчає історію політики. Або лікар не вивчає медицину, а вивчає історію медицини. 
Наприклад, християни чітко відрізняють саме християнство та історію християнства. 
А чому ж язичники не відрізняють язичництво та історію язичництва. 

Придивіться навкруги. Кого ви бачите в якості вчителів язичництва? Згадайте кожного, кого ви вважаєте вчителем язичництва. А тепер заберіть у цієї людини всі розповіді про історію язичництва. Що залишилось? Дуже не багато і більшість з цього, язичництва навіть не стосується. 

То чи є вивчення язичництва простим вивченням історії язичництва? Невже в язичництві нічого нема сучасного, а тим більш майбутнього? 
Дехто скаже, що є і наведе купу вигадок та маячні, яку в язичницькому світі звуть довбославством. Але справжнього язичництва взагалі нема ніякого. Нема книжок, відео, аудіо, шкіл та лекцій з язичництва. Це або маячня та вигадки, що ніяк не стосуються нашого народу, або курс історії. Все. Більше нема нічого. Язичницького нема. 

Тому й плодяться брехуни всіх варіацій та мастей, бо люди прагнуть язичництва, а не його історії. А його нема окрім облуди та омани. 

Та чи потрібно тоді вчити історію язичництва та класти життя на вивчення кожного абзацу історичних наукових праць? Певно що вчити треба, але не обов’язково дуже прискіпливо. Достатньо отримати такі знання, що допоможуть відрізняти марення від правди. Хоча для цього достатньо знати авторитетного дослідника і просто перепитати його щодо тверджень та викладених тез. Інколи достатньо залізти в інтернет і знайти офіційні підтвердження тієї чи іншої думки в історії. Або віднайти всі спростовуючи матеріали. І це все. 

Невже на цьому язичництво й закінчилось? 
Певно, що ні. Бо язичництво складається не тільки зі своєї історії. 

Тому будьте язичниками, а не фахівцями з історії язичництва. Скільки б ви історію не вивчали, а фахівець історичного факультету певно більше вас буде знати про історію язичництва, хоча сам він язичником ніколи не був і не буде. 

Ви живете зараз, а не колись. І язичництво ваше теж сучасне, а не колишнє.

Категорія: Новини | Переглядів: 59 | Додав: Yaroved | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar