Головна » 2017 » Январь » 18 » Місце вигадок в язичництві
08:02
Місце вигадок в язичництві

Місце вигадок в язичництві 

В рамках дійства «Ні брехні в рідній вірі». 

Не припиняється народження вигадок в язичництві. Як казав старий мудрець: вигадок завжди багато, бо вони не від чого не залежать, а правда завжди одна, бо вона залежить від дійсності. 

Язичництво просочене вигадками тотально і вже мало існує тих людей, хто може відокремити вигадку від дійсності. Але не поспішайте втрачати надію. 
Давайте разом розберемося, яку роль відіграють вигадки в язичництві і чи є їм взагалі місце. 

Часто язичництво називають традицією та звичаєм. Тобто язичництво не береться не звідки, а отримується виключно в спадок. Його неможна створити самостійно, купити, вкрасти, позичити чи побудувати. Традиція та звичай може існувати тільки безперервним ланцюгом від одного покоління до іншого. Інакше це не традиція і не звичай. 
Та чи маємо ми неперервний язичницький традиційний та звичаєвий зв'язок з пращурами? 
Відповідь не така проста, як здається: Ми маємо зв'язок з пращурами тільки частковий. 

Тобто язичництво, яке ми маємо зараз, це тільки частково традиція і звичай. Дуже багато втрачено і ніколи вже не відтвориться, але багато і існує справжнього. Те, чим ми володіємо, утворює більш-менш цілісну картину та може слугувати каркасом язичництва, але не є повноцінним. 
Тому, для заповнення прогалин язичництва використовується вигадка (здогадка). Але ця вигадка ні в якому разі не може суперечити будь-яким дійсним знанням. А коли відкриваються нові знання, то вигадки обов’язково повинні бути перевірені на відповідність. 

Саме так сталося з усім відомою Велесовою книгою, яка суттєво вплинула на подальші вигадки в язичництві. На базі отриманих з цієї книги знань, було створено ціле вчення та світобудова язичництва. Але коли відкрилась штучність цієї книги та її повна невідповідність дійсності, чомусь язичництво не відкоригувало свої тези, а продовжує на них базуватись. Навіть зараз існують цілі вчення та поважні язичники, що ніяк не сприймають Велесову книгу, але при цьому шанують «велесовокнижних» богів та богинь, а що найцікавіше, будують свої пояснення на існуванні таких понять, як Право, Яво та Наво. 
Так само відбулось і з відомими «Словяно-арійськими ведами», які спочатку були сприйняті язичниками як прорив істини в цей світ. Але згодом ця відверта брехня була викрита і засуджена всіма свідомими язичниками. Хоча досі ті ж самі язичники користуються символами з цієї брехливої маячні та вдивляються в вигадані «сварожі кола» - календарі. Згадайте хоча б нещодавні поширення маячні, що начебто настає рік Лисиці. 

Мене інколи намагаються переконати, що вигадка мала місце в давнину і тому її неможна відкидати й зараз. 
Саме так. Вигадка завжди була в язичництві. 
АЛЕ!!! 
Вигадка ніколи не суперечила всьому тому, що існувало до неї. 
Вигадка була продовженням існуючих понять та речей. 
А головне – вигадка НІКОЛИ НЕ ЗАЗІХАЛА НА ЗВАННЯ СПРАВЖНЬОГО СПАДКУ і нею ніколи нічого не заміняли, а тільки продовжували та доповнювали.

Категорія: Новини | Переглядів: 55 | Додав: Yaroved | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
avatar