Головна » 2017 » Июнь » 21 » Купало на Чернігівщині. Особливості святкування
09:15
Купало на Чернігівщині. Особливості святкування

Купало на Чернігівщині. Особливості святкування

Вся викладені етнографічні дані були мені повідомлені, розказані та показані моєю бабусею, Ярошенко Євдокією Федорівною, що мешкала в селі Рождественське (раніше Жовтневе, раніше за народними переказами Різдвенне), Коропського району Чернігівської області. В селі нема річки, а тільки кілька озер-ставків (Зарічка, Дзеркало, Лізка, Зегребелля, Кругле, Мости і безліч копанок) та велике болото.

 

Назва свята промовлялась завжди з літерою «й», тобто «Купайло», замість «Купало».

Святкування Купало (Купайло) починалось з обіду. Дівчата плели вінки з квітів та трав, а хлопці робили Купайла. Тобто кожна дівчина мала свій вінок, а кожен хлопець мав своє купайло.

Купайло являло собою особливий букет з квітів та пахучого зілля (трав), які прив’язувались вздовж невеличкого дерев’яного кілка. Тобто готова конструкція являла собою дерев’яний кілок довжиною десь біля півметра з загостреним (затесаним) нижнім кінцем. До верхньої частини кілка прив’язувались квіти та пахучі трави, але не одним снопом, а рівномірно по всій довжині кілка. Прив’язування виконувалось кольоровою (звичайно червоною) стрічкою.

 

Ввечері, близько 21 години, дівчата та хлопці сходились в одному місці. Хлопці свої купайла встромляли в землю і влаштовувались змагання. Кожен перестрибував через своє купайло і пропонував перестрибнути через нього всім іншим. Саме з цієї причини висота купайла обиралась такою, щоб власник його міг перестрибнути, а всі інші не змогли. Через купайла стрибали і дівчата, а іноді і пари. Головною метою стрибання парами було не розірвати рук до приземлення.

 

Після визначення найспритнішого стрибуна йому доручалося почати ходу до ставка. Хлопці, піднявши над собою свої купайла, йшли разом з дівчатами до ставка, де кидали їх у воду. Зміст кидання був в тому, щоб закинути купайло якомога подалі від берега і його ніхто не міг виловити та витягти на берег до потоплення. За цім слідкували, бо витягнуте купайло могло принести біду в родину хлопця. Дівчата своїм обранцям одягали вінки на голову (інколи свої, а інколи навмисно для цього зроблені). Ті дівчата, що залишились без пари, пускали свої вінки на воду зі свічкою в середині, щоб відслідкувати до якого боку ставку пристане вінок (з того боку слід було чекати нареченого).

 

Всі дійства супроводжувались співами особливих «купальських» пісень. Але пісні поділялись за змістом та призначенням. Були пісні, що співали дівчата під час плетення вінків. Були пісні, що виконувались хлопцями під час виготовлення купайл. Були жартівливі пісні під час стрибань. Були пісні для супроводження до ставка. Були святкові привітальні пісні. Але найцікавішим є факт того, що кожний куток села мав свої власні пісні і в спільному святкуванні різні кутки села змагались в співах та жартах під час свята.

 

До святкування не допускались одружені чоловіки та заміжні жінки. Вони могли тільки споглядати за дійством.

Вогонь розводився вкрай рідко і здебільшого для того, щоб засвітити місцевість навколо, а не для того, щоб стрибати через нього. Якщо не дай бог хтось витягав з води купайло, або з нього щось випадало по дорозі до ставка, або з голови падав вінок і розсипався, то все це обов’язково спалювалось на вогнищі, щоб виключити можливість зурочень та «пороблянь».

Категорія: Новини | Переглядів: 22 | Додав: Yaroved | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar