Головна » 2017 » Февраль » 12 » ДОЛЯ та СУДЬБА людини
09:07
ДОЛЯ та СУДЬБА людини

ДОЛЯ та СУДЬБА людини
Від чого вона залежить і що з нею робити 

Долю людини кожен розуміє на свій лад і в кожного вона асоціюється з різними життєвими проявами. Але серед язичників блукає декілька дуже різних по суті уявлень про долю та її прояви. Більше того, майже ніхто не знає, що з нею робити і від чого вона залежить. 
Хтось в пояснення долі приплітає східне вчення про карму, хтось тягне езотеричні вчення про фатальність і незмінність долі, а хтось каже про її відсутність і повну свободу дій. А що ж каже про це язичництво наших пращурів? 

Виявляється, наші пращури чудово уявляли існування долі і мали свій окремий погляд на цей закон природи. При цьому наші пращури виокремлювали декілька варіацій відносин людини та долі, які можуть існувати за її життя. Більш того, були навіть варіації зміни долі та її корекції. Тому давайте по черзі розберемо всі існуючі тлумачення долі в язичництві. 

По-перше: В слов’янському язичництві існує декілька слів (ТАЛА́Н, ЖЕ́РЕБ, ЩА́СТЯ, СУДЬБА́, ФОРТУ́НА, ПЛАНЕ́ТА, ПЛАНИ́ДА, УДІ́Л, ПАЙ), що позначають долю. Кілька з них є запозиченими, а більш всього заслуговують уваги ДОЛЯ та СУДЬБА. 
ДОЛЯ – це частина чогось, що отримує людина, наділ життя, шматок «великого пирога життя». Слово утворене від прадавніх слів, що позначають ділення, відокремлення, подрібнення. 
СУДЬБА – чітко «прописаний» та визначений життєвий шлях людини. Слово утворене від прадавніх слів, що позначають суд, вирок, покарання. 
Тобто виявляється, що під час утворення слов’янських слів, що позначають долю, її сприймали як частину необхідності в житті, як невідворотний етап, що в будь-якому разі відбудеться. 

По-друге: В фольклорі постійно майорить думка, що доля може бути й кращою за ту, що має людина. Тобто людина сама може обрати, віднайти, покращити, змінити та збудувати свою долю. Часто згадується фраза «кращої долі» або «іншої долі». Тобто наші пращури чудово уявляли, що на долю можна вплинути і отримати бажаний результат. 

По-третє: В своєму житті кожна людина в часи язичництва намагалась жити якомога природніше і закони природи пронизували все навкруги. А природа каже, що все, що стається з людиною – це наслідок дій, рішень та бажань самої людини. Тобто людина сама створює своє життя та відповідає за нього. Іншими словами: людина сама творить свою долю. 

З усього наведеного можна зробити висновок, що долею наші пращури при бажанні керували і вносили зміни в залежності від існуючих потреб. Але як вони це робили? 

Виявляється, що доля сприймалась як величезна кількість варіацій майбутнього. Щось на кшталт дерева з купою гілок. Яка варіація втілювалась у життя – залежало від того, що саме людина обирала до того. Тобто, попередні вчинки, дії, рішення, надання переваг, відношення до навколишнього – все це слугувало чинниками для вибору подальшого шляху долі. Доля не була визначена наперед до самого кінця життя. В загальному розумінні ДОЛЯ – це закони послідовності подій, які залежать від попередній подій. Сучасний світ називає ці закони - причинно-наслідковими зв’язками. 

Якщо людина робить все згідно законам природи, то її подальша доля виявляється більш спокійною та щасливою. Якщо людина протистоїть законам природи, то її доля виявляється протилежністю веденому способу життя і людина постійно втрапляє в ситуації, які її відривають від «поганих» вчинків. Тобто доля намагається скерувати людину в більш природний стан. І чим більше відхилення від природного – тим більш кардинальні корективи долі. 
Наприклад, людина має дружину, дітей та живе в сім’ї, але вживає алкоголь. Доля такої людини буде вести в постійні негаразди, а везіння назавжди покине таку людину. Все буде даватися дуже тяжко, а хвороби і проблеми будуть тільки накопичуватись, а не вирішуватись. Інколи про таку долю кажуть, що негаразди «ростуть, як снігова куля». 
Інший приклад: людина постійно витрачає своє життя на заробляння грошей, не має ані сім’ї, ані друзів. Така людина від долі отримає такі проблеми, що можуть бути вирішені виключно колективом чи спільно ще з кимось. Тобто доля буде підштовхувати людину до того, щоб вона нарешті стала більш природною і гармонійною. І саме в цьому полягає невідворотність долі. 

Особливої уваги заслуговує відповідність законів долі існуючому закону збереження гармонії. Якщо в природі щось відбувається таке, що призводить до перекосу сил чи станів, то природа завжди докладе всіх зусиль до повернення в гармонійний стан, тобто рівновагу. Цей закон нагадує кульку в сферичній чашці. Коли що-небудь відверне кульку в будь-який бік, то кулька завжди буде намагатися повернутися в попереднє положення. При цьому в момент повернення, відбувається відкачування в протилежну сторону, тобто коливання. Це явище «відкочування» виражається в тому, що людина отримує покарання за свої неприродні дії, перш ніж повернутися в гармонійний стан. 

З усього цього можемо зробити висновки: 
Доля – це не прописаний шлях життя, а система та закони розвитку подій. 
Долею можна керувати та коректувати подальше своє життя. 
Природа, згідно законам долі, постійно намагається повернути нас до гармонійного (природного) положення. 
Невідворотність долі (фатум) проявляється в діях природи, яка невблаганно прагне відповідності та дотримання кожною людиною природних законів.

Категорія: Новини | Переглядів: 44 | Додав: Yaroved | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar